Осінньої ночі, коли піде дощМи будемо грітися порядДесята вечора, розмова про щось,І твій співчутливий погляд.Слово за слово, не ходить метроІ таксі чекати годинуХолод жовтневий, тепле пальто.Візьми ще й мою кофтинуГазова лампа і шахова дошкаПо чашці кави, бо втомлені трошки Багряним листям устелений килимПід нашим взуттям, ще далеко не зимнімРука в руці, прикритії очіЦі рухи поволі ніжні й неточніПроведи мене крізь похмуру осіньМіцно за руку, ти мій сонячний проміньДалеко чи близько, завжди на часіПереплетені наші холодні пальціНа вікнах краплі, вітер свиститьА небо закрили хмариСірим кольором мальовану митьМи розфарбуємо разомСлово за слово, і ось в котрий разКомендантська годинаКоли ти поруч, повз нас плине часІ ти надзвичайно вродливаУсмішка твоя, плед на колінахМи полинемо в світ на твоїх картинахВолосся розпатлане, дозволь торкнутисьНехай ця осінь буде вічно тягнутисьТи близько так, як ніколи ранішеНас поглинає чарівна тишаПроведи мене крізь похмуру осіньМіцно за руку, ти мій сонячний проміньДалеко чи близько, завжди на часіПереплетені наші холодні пальціБагряним листям устелений килимРука в руці ти надзвичайно вродливаНас поглинає чарівна тишаПроведи мене крізь похмуру осіньМіцно за руку, ти мій сонячний проміньДалеко чи близько, завжди на часі..•Мысли_/∆\_Падшего•.
Оставить комментарий/отзыв