Пост для тих, хто в курсе найогиднішого твіч-скандалу. Спочатку не хотіла нічого писати, але потім відчула, що за дещо мені дуже болить.От знаєте, більш за все в цій історії мені сумно те, що відбулось таке знущання над темою сексуального насильства. Через те, що комусь там дуже захотілось уваги від трішки більш відомих інтернет мікро знаменитостей, всі ці жахливі коментатори, які займались відвертим віктімблеймінгом тепер святкують свою перемогу і пишуть всюди «а та я ж бля казав» і далі йде якась огидна хуйня в сторону дівчат.Чесно, мені вже впадлу витрачати свій емоційний ресурс щоб розібратись хто саме і чого саме хотів добитись цією історією і саме таким її ходом, але. Я вважаю за потрібне ще раз наголосити на дуже простих та очевидних речах, які мають бути основою цінностей будь-якої здорової людини:- сексуальне насилля це зло. беззаперечно.- будь яка сексуальна взаємодія має відбуватись виключно за вербальною згодою всіх сторін(якщо вам зустрінеться жінка, якій не сподобається що ви у неї запитали чи можна її поцілувати, розкажіть їй про культуру згоди, бо можливо у неї батьком був коментатор з чату твіча)- оцінку чиїхось дій на предмет того були вони насиллям чи нє, має робити виключно жертва і ніхто окрім неї. Бо тільки вона знає, як вона почувалась, хотіла вона цієї взаємодії, чи це дійсно було проти її волі.- відповідальність за свою історію, за те як вона буде розказана, кому вона буде розказана, і в якому саме вигляді, теж має нести вона, тому що див. попередній пункт.- жертва має розуміти, що тема насильства дуже серйозна та болюча для багатьох, тому використовувати слова «насильник» та «ґвалтівник» треба дуже обдумано та зважено. Ці слова мають звучати тільки тоді, коли сама жертва впевнена, що відбулось саме насилля чи ґвалтування.- якщо людина відчуває себе дійсно жертвою сексуального домагання, вона має обовʼязково про це говорити, як би складно це не було. Є сенс залучитись підтримкою психолога та близьких людей, для того щоб легше пережити цей стрес.- наше суспільство має вирости до стану поваги до відчуттів потенційної жертви. Мені прикро, що ця історія розвинулася саме таким чином і я бачу як через це багато дівчат роблять висновки, що краще в таких випадках мовчати, бо інакше кожна людина в інтернеті буде вважати, що вона має право копирсатись в твоїй брудній білизні, квесчинити всі твої дії, підозрювати в брехні, знецінювати твій болісний досвід та знущатись над твоїми почуттями.Але так не має бути.Від того що існують випадки, коли жертва може виявитись не жертвою, реакція суспільства на кожну таку історію не має містити одразу таких підозр. Тому що статистично, таких випадків буде суттєво менше ніж тих, де насилля справді було. Звісно, треба дізнаватись деталі кожної історії щоб зробити якісь висновки. І я прошу вас все одно завжди розбиратись перед тим як знецінити чужий потенційно травмуючий досвід.За ці всі тейки я воювала в чаті Михасика в перший день, і я продовжую їх відстоювати незалежно від того як закінчилась саме ця історія.Віктімблейминг це дуже шкідливе явище, яке легалізує багато жорстокості, знецінення, мізогінії та неповаги один до одного. І воно паралізує жертв і лякає ще більше ніж наслідки насильницьких дій.Ви навіть не уявляєте про скільки огидних історій ви в житті навіть не чули, саме через те, що існує віктімблеймінг.Тож, підсумовую:Будь ласка, давайте залишатись людьми по відношенню один до одного і давайте поважати чужу трагедію, навіть якщо вам здається, що вона якась не така. Не соромно обманутись об одне брехливе з сотні правдивих звинувачень, соромно опинитись в ситуації, коли людина дійсно постраждала, а твій голос разом із тисячею інших забиває іржаві цвяхи у чиюсь відкриту рану.
Оставить комментарий/отзыв