Тепло ззовні й робота всерединіУчора на пікніку нам з дружиною сказали комплімент:“Ви - така класна пара. Від вас іде справжнє тепло. Дехто тільки мріє про таке.”Це було приємно, в той час змусило нас задуматись. Бо саме останнього тижня ми мали достатньо складних розмов: про конкуренцію з дитиною за гроші, про інтимність і зміну потреб. І навіть дійшли до: «давай попрацюємо з сімейним психологом».І тут подвійне відчуття:1. З одного боку - зовнішнє світло, яке бачать інші.2. З іншого - наша внутрішня робота, яку не видно. Яка складна та неприємна.Але це робота двох людей, які постійно змінюються і відповідно пістійний пінг необхідний для переналаштувань. Наші потреби, очікування і можливості у парі трансформуються. Не можна діяти по сценарію який ви обрали на початку стосунків.Можливо, саме так і виглядає справжня близькість - не ідеальна картинка, а рух через чесність, навіть не комфортну. Свідоме бажання іти у це, говорити, слухати, шукати, не тікати, торкатись болючого м’яко, маленькими мазками правити цю картину. Бо любов - це дієслово. Запрошую вас подивитись на свої стосунки не через призму «все добре чи погано», а через питання:чи готові ми постійно перелаштовуватись один для одного, навіть коли складно? Чи готові бути вразливими у парі, а не грати роль, не боятись бути відкинутим, і в замін отримати близькість, довіру та безпеку? Чи готові йти у не комфортні теми, заради уникнення прірви між вами? Чи готові слухати не заради відповіді, а для розуміння? І «триматись за руки» відкриваючи двері у цю глибину? Та й взагалі - чи ви у дорослій позиції?Сьогоднішній сенс - про роботу над відносинами в парі.
Оставить комментарий/отзыв